ОДНОГО РАЗУ СТАРИЙ МАЙСТЕР ПОВІВ СВОЇХ УЧНІВ НА ВИСОКУ МІСТИЧНУ ГОРУ
– Бачите оту далеку вершину? - спитав він учнів, які з роззявленим ротом дивилися як майстер забиває косячок трави, підпалює його і, задоволено крекнувши, затягується.
– Бачимо, Гуру! - хором відповіли адепти Дзен.
– Колись, - неспішно розповідав старий, - на нього піднялися Справжні Мисливці за Дзеном.
Виникла пауза, яку переривало лише цвіркотіння коників в високій тібетській траві і потрискування папіроси з маріхуаною, яку палив Майстер.
- А що було потім? - тихенько спросив наймолодший з адептів, Василько.
Всі зашикали одразу на Васю, а він почервонів і розплакався.
- Не плач, малий, доброзичливо сказав Майстер, - справжні саньясини не плачуть, вони завжди сміються!
В підтвердження своїх слів, Майстер розреготався так, що тільки луна пішла по горах.
"Накрило старого" - подумки прошепотів Вася, і розревівся від цієї думки ще більше. Адептам, до моменту просвітління, заборонялося вживати психотропні речовини і слабоалкоголку.
Раптом старий випрямив спину, наче молодий козак, поглянув на всіх суворо, але справедливо, як це буває, коли тебе висаджує під гарною травою, і повільно, майже по буквах, сказав.
- Більше. Ніхто. Цих Справжніх мисливців за Дзеном. НЕ БАЧИВ.
В натовпі почулися зойки, навіть Зінаїда Степанівна, бухгалтер групи, спробувала імітувати запаморочення. Подивившись запопадливо на кам'яну тібетську землю на доріжці, Зінаїда Петрівна стримала себе і просто обперлася на Васю, який застогнав, але витримав удар долі.
- І... куди ж вони поділися?! - порушуючи процедуру Дзен, як це частенько роблять бухгалтери у відносинах з системними адміністраторами, спитала Зінаїда, навалившись на Василя всім своїм п'ятим розміром талії.
- Та мовчіть Ви! - почулося з усіх сторін. - Це ж Дзен, його треба не вирішувати, а усвідомити!
- От завжди Ви зі своїми тупими питаннями? А подумати?
- Ша, давайте такі подумаємо разом, якщо загуглити тут все одно на вийде! - це старий Мойсей, який спочатку вдавав з себе пророка, а потім заплутав всіх так, що його поставили на польовій кухні менеджером по чистці картоплі - і забули про нього.
...
- Та хулі там усвідомлювати!? - раптом рявкнув Старий Майстер. - Де б вони в біса могли подітися ще? Спустилися з зворотного боку гори, звичайно!
Обкладинка запису - світлина пані Світлани Ленгевич