Слово "росія" для мене не буде писатися з великої літери, до виплати нею всіх репарацій за збитки і вбивства мирних громадян і дітей України.
"На межі"
Так називалася остання, з завантажених в нашу фотоспільноту в Фейсбуці, світлина. На ній драматичний вечір на березі моря, звичайно ж в Маріуполі. І молода сім'я, якої можливо вже більше не існує серед живих цього світу.
Ми спілкувалися з пані Ольгою лише одного разу, після початку війни в Україні, яку розпочала нацистська росія. Вперше, і поки що, востаннє.
Маріуполь стане в Новітній Історії Людства символом геноциду, до якого вдаються маленькі миршаві бункерні карлики, коли їм чинять неймовірний спротив. Маріуполь майже стерли бомбами з карти. Але не подолали. Цю тактику нацистська росія вже тестувала в Грозному. І справжні чеченці, а не кадирівське лайно з Тік-Току давали відповідь, в той час як весь світ мовчав.
Я хочу вірити, що пані Ольга, принаймні жива. Боже, допоможи. Її очами наша група - "Україна вражає красою" - фотоспільнота, кожного дня бачила красу Маріуполя. І так хочеться вірити, ми ще поговоримо і зустрінемося після перемоги.
Подивіться, будь ласка, світлини чудового фотографа і людини з чарівною українською душею, Ольгу Дробот.
І помоліться зі мною разом, за неї і за Маріуполь...
#війна
