Будда, гнів, та клавіатурні війни, - притча
Притчі

Будда, гнів, та клавіатурні війни, - притча

Гаутама Будда проходив повз одного села. У ньому жили противники буддистів. Жителі вискочили з будинків, оточили його і почали ображати.

Гаутама Будда проходив повз одного села. У ньому жили противники буддистів. Жителі вискочили з будинків, оточили його і почали ображати.

Учні Будди стали сердитися і вже готові були дати відсіч, але присутність вчителя подіяла заспокійливо.

І те, що він сказав, привело в замішання і жителів села і учнів.

Він повернувся до учнів і сказав

- Ви розчарували мене. Ці люди роблять свою справу. Вони розгнівані. Їм здається, що я ворог їхньої релігії, їхніх моральних цінностей. Ці люди ображають мене, це природно. Але чому ви сердитесь? Чому у вас така реакція? Ви дозволили цим людям маніпулювати вами. Ви залежите від них. Хіба ви не вільні люди?

Люди з села не очікували такої реакції. Вони були спантеличені. У,  тиші, що запанувала навкруги, Будда звернувся до них:

- Ви вже все сказали? Якщо ви не всі сказали, у вас ще буде можливість висловити мені все, що ви думаєте, коли ми будемо повертатися назад.

Люди з села сказали

- Але ж ми ображали тебе, чому ж ти не сердишся на нас?

Будда відповів

- Ви вільні люди, і те, що ви зробили – ваше право. Я на це не реагую. Я теж вільна людина. Ніхто не може змусити мене реагувати як він хоче та ніхто не може впливати на мене. І маніпулювати мною, теж. Мої вчинки випливають з мого внутрішнього стану. І я хотів би задати вам питання, яке стосується вас.

У попередньому селі люди зустрічали мене, радісно вітали, вони принесли з собою квіти, фрукти, солодощі. Я сказав їм: "Дякую! Але ми вже поснідали". Заберіть ці фрукти і солодощі, з моїм благословенням, собі. Бо ми з учнями не можемо нести їх з собою, ми, взагалі, не носимо з собою їжу.

- А тепер я питаю вас: що вони повинні зробити з тим, що я не прийняв. З тим, що повернув їм назад?

Одна людина з натовпу сказала

- Мабуть, вони роздадуть фрукти і солодощі своїм дітям і своїм сім'ям.

- Але, що ж будете робити ви зі своїми образами і прокляттями? - спитав Будда. - Бо я не приймаю їх. І повертаю вам. - Якщо я можу віддати назад подарунки,  фрукти і солодощі, - то вони повинні забрати їх назад, чи не так? Що ж маєте зробити ви?

Я відкидаю ваші образи. Тому, несіть цей свій "вантаж" по домівках. І робіть з ним все, що захочете.

Тримати в собі гнів, - це як схопити палаюче вугілля, маючи за мету якось кинути його в іншого, – але ти будеш першим, хто обпечеться!

У суперечках, в той момент, коли ти почав відчувати гнів у відповідь, означає, що ти припинив боротися за істину. Ти став боротися тільки за себе і свої образи.

Dawn on the Sea of Cortez. Two Great Egrets battle for territorial fishing rights.
Photo by Chris Sabor

Ти не будеш покараний ЗА свій гнів, ти будеш покараний СВОЇМ гнівом

Стільки часу зараз вбито на клавіатурні війни. На моніторинги фейків... Але ж можна було просто колись сказати:
- Забери свою ненависть назад, чувак. Я не приймаю її. Іди, і роби з нею те, що вважаєш за потрібне...


Share Tweet Send
You've successfully subscribed to Daily Buddha's Blog
Great! Next, complete checkout for full access to Daily Buddha's Blog
Welcome back! You've successfully signed in
Success! Your account is fully activated, you now have access to all content.