Колись, у 2007 році, на одному з фотоконкурсів, яких було тоді дуже багато в той час, я познайомився з фотографіями дівчини з Пітера - Ксенїї. Серед друзів вона була просто - Ксена. Ми зустрічались в Криму, в Орджонікідзе. А ще, можливо, в Пітері, бо я тоді туди навідувався часто.
Я добре пам'ятаю перший коментар до однієї з робот, які ви побачите нижче. Хтось дуже розумний, хтось, хто знімав котів, захід сонця і макро мурах, написав:
- Навіщо стільки болю? І так навколо життя - лайно!
Звичайно, люди, які щось зрозуміли в цих фото, почали захищати автора і їх було набагато більше.
Я ж тоді дуже багато фотографував, мав декілька цифрових фотоаппаратів, лінз, фільтрів, і мені було ніколи уважно придивлятись на чужі роботи.
Тепер я знайшов ці її фото, які були на тому конкурсі. Ксена забула або залишила навмисно, у мене, коли була в гостях. Ці роботи я й хочу показати вам сьогодні, шановні. І тепер, нарешті, я маю достатньо власного досвіду, щоб їх зрозуміти і відчути.
Щоб зрозуміти нюанси, іноді нам необхідно пройти шлях довжиною в не одне життя.
"Куртим", Ксенія Менджерицька. Плівка, ручний друк
Тепер для коментарів, якщо Вам є що сказати, можна використовувати Facebook профіль, you welcome here!
