Цей допис буде про чакри українською.
Можливо ви вже знаєте як працюють наші з вами центри розподілу енергії - чакри. Можливо тільки чули про чакри щось від знайомих, але, ще не зовсім розуміє, навіщо йому ці знання. Моя порада, в такому випадку, спочатку послухайте альбом музиканта і чудової людини - Тоні О'Коннора. Можна просто натиснути "PLAY", і читати далі. Я не розповім всього, Вам все одно прийдеться шукати та питати поради в тих, хто вже знає чи розуміється на цьому питанні. Але я спробую пояснити головне.
Спочатку коротко - чому ви тут. Можливо ви вважаєте, що випадково? Ні. Колись одна гарна людина, їм'я якої я, навіть не запам'ятав, в бесіді з учнями, сказала:
"Знання бувають чотирьох типів"
- Перший тип знань - це і є, скоріше, "незнання" і називають його "неусвідомлене незнання". Це - коли: "Я навіть не здогадуюся, що я взагалі не знаю про це. Ніколи не чув (чула), що таке існує. Тобто у людини немає жодної асоціації з об'єктом, обставинами чи дією. Немає жодного патерну, який, хоча б колись, асоціювався з цим предметом знань.
Приклад простий: уявіть аборигенів, які жили довгий час, навіть не здогадуючись про те, що є цивілізація інженерної думки, паротягів і пароплавів. Вони ніколи в жодному поколінні не бачили металевих речей, більших за буси. Одного дня до їх берега приплив пароплав, кремезний, як скеля. Лише тінь цього велетня займала пів острова. Ви можливо здогадалися, що далі було: аборигени просто його "не побачили". Так само ми не бачимо, не відчуваємо і не чуємо речей, які поза зоною звичних нам патернів - термінів, знаків і символіву, яви, 5-тисенсорної системи почуттів нашого тіла тощо. - Другий тип знань: "Я знаю, що я цього незнаю." Щось подібне сказав Сократ. "Це усвідомлене незнання". Якщо коротко: "я знаю що це є, але мене влаштовує те, що я не знаю подробиць".
Прикладів набагато більше. У вік глобальної мережі інтернет ми всі, так чи інакше, долучаємося до технічного прогресу, глобальної історії людства. Ми всі трохи начитані, трохи чули про синрофазатрон, але більшості з нас пофіг що це саме. - Третій тип знань: "Усвідомлене знання". Це коли я, наприклад, вивчаю німецьку мову свідомо. Вона мені знадобиться, тож маю вдосконалювати себе і ці знання. Я свідомо вивчаю слова, фрази, ситуації. Звичайно ж до певної міри, за якою почнеться "тип два" - "усвідомлене незнання". Тобто, маючи запас слів більше 3000, я вже буду лінуватися і дуже повільно набирати свій власний "словник" німецької.
- Четвертий тип знань - це дуже круто. Здогадалися?
Це "несвідоме знання". Тобто "я цього ще не вивчав, але... якось так вийшло, що знаю!" Може здаватись, що це може бути результатом інших, чи схожих галузей знань. Якщо брати прикладом ті самі вивчення мов, то, той, хто знає три, чи чотири, мови, - на льоту розуміє п'яту чи шосту. Кількість мовних, символьних, звукових патернів досягає такого рівня, що слова і фрази іноді несхожих схематично мов та діалектів розпізнаються так, начебто ти вже їх чув і знаєш.
Але є ситуації, в яких ви принципово не можете знати про предмет, про те, як діяти, але ви отримуєте звідкись чітку і єдино-вірну відповідь і рішення.
Є знання, які ми скоріше відчуваємо, ніж вивчаємо. Відчуваємо поза диапазоном звичних 6 чуттів нашої сенсорної системи:
Дотику, Смаку, Слуху, Зору, Нюху, й Рівноваги (положення в просторі). Ми називаємо людину, яка має дуже розвинуту інтуїцію, або вміє "читати" майбутнє, заглядати в минуле, "мультісенсорною", тобто такою, яка сприймає світ і спілкується з ним за допомогою більшої кількості чуттів, означених сучасною наукою.
Три перших типу знань (або знань про знання) - це Знання нашого Розуму.
Четвертий тип - це інформація, яка завжди була і буде присутня в нас, з народження і до смерті. Це те, що вчені можуть називати "генами", тому що термінологія науки - недосконала за своєю цілісністю. Тимчасова, як і саме тіло. Лише століття тому наука вважала атом найменшою частиною у Всесвіті, а завтра - вдосконалиться інструментарій, і зміниться понятійний апарат. Ми вже зараз вивчаємо кванти і намагаємося, як завжди, знайти "єдино вірну" теорію щоб "вкласти" їх у свою, існуючу у людства зараз, систему знань.
Так само для дитини, Всесвіт, від моменту зачаття, життя до народження, після і до самої смерті, розширюється від материнського лона - до спроб обійняти простір наукових знань, який вже опанувало людство.
Зауважте. В одній крихітній клітині, яка потім буде людиною, ВЖЕ знаходиться надпотужна інформація про те, як буде рости тіло, його фізичні дані, колір очей, форма вух, всі механізми функціоналу тіла, та ціла історія людства від найближчих родичів - батьків, і до перших людей, с яких це людство бере початок.
Якщо згідно теорії Великого Вибуху, весь Всесвіт був однією точкою, до якого не було ані часу, ані простору, що ж сталося після Великого вибуху?
Між кожною найменшою частиною, яка зараз досі розлітається в результаті вибуху, існує зв'язок.
Він різний тільки за кількістю простору і часу між цими частинами. Цей Простір - не "ніщо", він теж - "матерія", та сама, яка була колись точкою, з якої почався Великий Вибух.
Ви бачили колись у школі "голограми", лінійки або закладки в книги? Грались ними? Чи ви взагалі знаєте як вони влаштовані? Мені особисто було цікаво. Я роздивлявся, розрізав, підпалював, робив експерименти. Як їх зараз роблять вчені, приблизно :)
Так от - якщо відрізати від будь-якої голограми половину, ця половина буде містити в собі ПОВНЕ ЗОБРАЖЕННЯ всієї картинки, яка була на лінійці. Відрізавши будь-який за розмірами шматочок, ми побачимо в ньому все зображення.
Кожен шматочок зображення голограми, будь-якого розміру, містить в собі повне зображення всієї картини
Чому б не припустити, що кожна клітина нашого тіла, сама, є найменшою копією Всесвіту? І містить, звичайно, всю інформацію (знання) про нього?
"Найбільш незрозуміле у Всесвіті те, що він зрозумілий”, — сказав якось Альберт Айнштайн.
Я не буду вдаватися до подробиць фізики - науки, якою я не займаюсь. Але саме вона на окремому рівні займається явищами. Людина - фізик, вивчає природу, яку спостерігає навколо себе, як окремі явища. Бінго.
Наведу приклад того як саме наука фізика складає наші уявлення
В чому різниця класичної фізики від, скажімо, "квантової механіки"?
Класична фізика — це наука нашого щоденного життя, в якому речі існують як окремі розрізнені об'єкти. Тоді як квантова механіка ґрунтується на зовсім інших постулатах.
Стан вашого мотоциклу, наприклад, не пов’язаний із кольором сукні вашої дружини або коханки, які іноді їздять на ньому з вами. А от у квантовій теорії - навпаки. Все має значення. Так само, як і кіт, який здивовано дивиться за тим, як мандрує на цьому велосипеді вищезгадана жінка.
"Речі, які колись побували у випадковому контакті, залишаються пов’язаними", Айнштайн назвав це “пов'язаною дією на відстані”."
Ми всі, колись, були єдиним цілим. Тією самою точкою, з якої почався розширюватись Всесвіт.
Простір між нами - не пусте місце, він значущий. Це - енергія, таких самих квантів, як і ми з вами. Нас не можна розглядати окремо. Ми - ціле, яке не може існувати, одне без одного. Просто тому, що кожен з нас - точна копія Всесвіту. І разом ми - теж його копія. Голограма.
Не беріться за голову, це досить легко пояснити без спеціальних знань.
Як? Пояснення Ви можете прочитати в цій статті.
