Можливо, щось є в цьому. Хоча, якщо прискорювати такими віршами віртуальну реальність, скоро в віршах будуть лише емоджі.
***
Бог вже давно не читає чужі переписки,
Списки гріхів, та перелік людських молитов,
Часом цікавиться місцем освіти й прописки,
Й ставить питання про віру, надію, любов.
З сумом зітхає під гуркіт нової війни,
Й вішає крила чиїсь на розбитій стіні.
Бог вже давно користується вільним вайфаєм,
Постить уривки свого і чужого життя
Всі геодані його десь між фейсбуком і раєм
Парафіяни - у зоні його покриття.
В стрічці новин він читає щоденний звіт,
Тільки не може згадати,
Для чого ж він створював світ?
Руда С. 1.05.2019

Не депресуйте! Весна колись почнеться, а ковідні часи - навпаки.
Здибимося!
Більше поезій тут:
Поетеса, фотограф і акторка - Наталія Шаповал
Глибокі і рідні слова - це коли кожне слово близьке і зрозуміле.
